Будь-який розбір речення починається не з першого слова, а з головного — з граматичної основи. Це ті слова, на яких тримається вся думка: хто діє і що саме відбувається. Знайдеш основу — і решта членів речення стане зрозумілою значно швидше, бо всі вони так чи інакше пояснюють саме її.
Що таке граматична основа речення та з чого вона складається
Граматична основа — це смисловий і граматичний центр речення. Без неї набір слів лишається просто набором: «тиха річка» — два слова, а «Річка тече» — уже речення, бо в ньому є основа. Саме вона передає головну думку: про кого або про що мова і що з цим «про кого» відбувається.
Складається основа з головних членів речення — підмета та присудка. Найчастіше їх два, як у «Дощ промочив землю». Але трапляються речення і з одним головним членом: у «Світає» є тільки один головний член речення. Головними ці члени названі недарма: другорядні члени речення доповнюють і пояснюють його зміст.
| Головний член речення | На які питання відповідає | Чим найчастіше виражається | Як підкреслюється в зошиті |
|---|---|---|---|
| Підмет | хто? що? | іменником або займенником у називному відмінку | однією прямою лінією |
| Присудок | що робить? що зробить? яким є? хто він є? | дієсловом, прикметником, іменником | двома паралельними лініями |
| Приклад: «У лісі ростуть дерева» | дерева — що? | іменник | підмет «дерева» — одна лінія, присудок «ростуть» — дві |
| Приклад: «Дівчинка гарна, дотепна, охайна» | дівчинка — хто? | іменник | підмет «дівчинка» — одна лінія, кожен із трьох однорідних присудків — двома |
До речення про дівчинку є цікавий нюанс: дієслова там немає взагалі, але присудок є. Просто слово «є» в таких конструкціях ніби ховається: «Дівчинка (є) гарна». Тому ознака теж може бути присудком — це не помилка розбору, а норма української мови.
Як визначити підмет і присудок: питання та частини мови
Почни з підмета. Це той, про кого або про що йдеться в реченні. Постав питання «хто?» або «що?»: Сонце (що?) світить. Ми (хто?) читаємо. Підмет найчастіше виражений іменником або займенником у називному відмінку. У зошиті його підкреслюють однією суцільною рискою.
Присудок розкриває, що підмет робить, у якому він стані або яким він є. Питання до нього: «що робить?», «що зробить?», «що з ним робиться?», «яким він є?», «хто він такий?». Найчастіше це дієслово: учень пише, дощ шумить. Проте бувають і складеніші варіанти: «хлопець почав читати» (присудок із двох слів), «він є лікарем» (дієслово-зв’язка та іменник), «небо синє» (ознака в ролі присудка). Підкреслюють присудок двома рисками.
Трапляються речення, де граматична основа складається лише з одного головного члена — їх називають односкладними. «Вечоріє» — тут один головний член речення. «Люблю осінь» — теж один головний член «люблю», бо хто любить, і так видно із закінчення дієслова. Такі речення повноцінні, і граматичну основу в них визначають за тими самими правилами.
Головне правило, яке вбереже від половини помилок: підмет найчастіше виражений словом у називному відмінку й відповідає на питання «хто? що?». Якщо слово відповідає на питання знахідного відмінка — «кого? що?» — воно може бути додатком, але член речення потрібно визначати з урахуванням його граматичної форми та ролі в реченні.
Перевір це на парі речень. «Сестра намалювала малюнок» — хто намалював? Сестра, це підмет. А в «Мама зустріла сестру» слово «сестру» відповідає на питання «кого?» — тож це додаток, і підкреслюють його пунктирною лінією. Форма слова змінилася — разом із нею змінилася й роль.
Покроковий алгоритм пошуку граматичної основи в реченні
Розбір іде швидше, коли дієш за порядком, а не навмання. Ось п’ять кроків, які працюють і для простого, і для складного речення.
- Прочитай усе речення повністю і з’ясуй, про яку дію, стан або ознаку йдеться — знайди присудок або інший головний член односкладного речення.
- З’ясуй, хто або що виконує дію чи про кого або про що йдеться, і визнач підмет, якщо він є в реченні.
- Перевір узгодження: підмет і присудок мають підходити одне до одного за змістом і формою (дівчинка читає, а не «дівчинка читають»).
- Подивись, чи немає інших основ: якщо речення складне, у ньому буде дві або більше граматичних основ.
- Підкресли підмет однією рискою, а присудок — двома.
Пройдемося цими кроками на прикладі «Після уроків діти пішли до бібліотеки». Дія — пішли, отже, це присудок. Хто пішов? Діти — ось і підмет. Слова «після уроків» (коли?) і «до бібліотеки» (куди?) — обставини, до основи вони не належать. Готово: граматична основа цього речення — «діти пішли».
Типові помилки та пастки при визначенні граматичної основи
Навіть із правилом напам’ять учні часом гублять бали, бо вправи містять справді підступні місця. Ось чотири з них — перевір, чи впізнаєш свої.
- знахідний відмінок замість називного: у «Книгу читає учень» слово «книгу» — додаток (кого? що?), а підмет — «учень» (хто?);
- звертання не є членом речення: у «Діти, слухайте уважно!» слово «діти» — звертання, тому основа складається лише з головного члена «слухайте»;
- безособові дієслова та слова стану: у «На вулиці похолодало» або «Мені сумно» підмета немає — граматична основа складається з одного головного члена;
- однорідні члени: підметів або присудків може бути кілька — «Мама і тато пішли в театр», «Вітер віє і шумить».
Для самоперевірки спочатку визнач головні члени речення, а потім відокрем другорядні слова — означення, додатки й обставини. Граматична основа визначається за синтаксичною будовою речення, а не лише шляхом вилучення слів. Цей прийом виручить на контрольній і стане в пригоді, коли перевіряєш домашнє завдання.
