Ініціали — початкові літери імені людини. Ними скорочують повне ім’я в тексті й у документах.
Що таке ініціали та звідки походить слово
Слово прийшло з латини. Initialis означає «початковий». Звідси й українське «ініціал»: перша літера, з якої щось починається.
Ініціали людини — перші великі літери імені, по батькові чи прізвища. Ними скорочують повне ім’я, коли писати його цілком незручно.
Найчастіше це літери імені та по батькові. У Тараса Григоровича Шевченка це Т і Г. Прізвище при цьому зазвичай лишають цілим.
Одну таку літеру теж називають ініціалом. У розмові «ініціали» — уже пара: ім’я й по батькові. Літера прізвища теж може бути ініціалом, але в паперах прізвище частіше пишуть повністю.

Правила написання ініціалів: крапки, пробіли та типові помилки
Після кожної скороченої літери ставлять крапку. Правильно: Т. Г. Шевченко. Запис без крапок, Т Г Шевченко, — помилка.
Між ініціалами імені та по батькові після крапки завжди стоїть пробіл: «Т. Г.», а не «Т.Г.». Цей пробіл роблять нерозривним — таким, що не дає перенести літери на різні рядки. Склеїти їх без пробілу — груба помилка і в розділових знаках, і в наборі тексту.
Дефіс замість крапки теж неправильний. Т-Г. Шевченко чи Т-Г Шевченко так не пишуть. Між цими літерами дефіс не ставлять.
Пробіл потрібен і перед прізвищем. Крапка не прилипає до наступного слова: Т. Г. Шевченко.
Порядок розташування ініціалів та прізвища в текстах і документах
Порядок залежить від місця в тексті. У зв’язному тексті ініціали ставлять перед прізвищем: О. М. Шевченко. Так само їх пишуть у рядку підпису посадової особи, наприклад О. М. Коваль. Підпис тут — окремий елемент документа, його називають реквізитом.
Коли людей шукають за абеткою, прізвище виходить наперед: Коваль В. І. Той самий порядок у реквізиті «Адресат», тобто в полі, де зазначено, кому адресовано документ: Шевченко О. М.
- Зв’язний текст і підписи.
- Алфавітні довідники та списки.
- Реквізит адресата.
Для конкретного ділового документа порядок звіряйте з чинними правилами діловодства та з рекомендаціями Інституту української мови НАН України. Жоден із двох порядків не є єдиним обов’язковим для всіх паперів.

Ініціал у книгодрукуванні та пов’язані поняття
У книгодрукуванні це слово має друге значення. Там ініціал — не скорочення чийогось імені.
На початку розділу або абзацу одну літеру роблять більшою за сусідні. Її можуть пофарбувати або прикрасити простим орнаментом. Таку літеру називають буквицею: вона показує, де стартує уривок.
| Термін | Значення й особливості застосування |
|---|---|
| Буквиця | Поліграфічний ініціал: збільшена перша літера розділу або абзацу. |
| Вензель | Художньо оформлені ініціали, переплетені у візерунок. |
| Параф | Розчерк у підписі або скорочений особистий підпис ініціалами. |
| Парафування | Попереднє підписання документа ініціалами уповноважених осіб. |
У листі чи наказі ці прикраси не замінюють рядок із прізвищем. Там лишаються звичайні літери імені та по батькові, з крапками й пробілами.
