Українська мова — багата і різноманітна, але правила її правопису інколи викликають питання навіть у досвідчених мовців. Одним із таких є випадок написання словосполучення “за кордоном”: чи треба писати разом, чи окремо? Розберімо це детальніше.
Що таке “за кордоном”?
“За кордоном” — це прийменниковий вираз, який вживається для позначення перебування або дій, здійснених поза межами рідної країни. Наприклад: “Мій брат живе за кордоном.” Або речення “Ми плануємо подорож за кордон.”
Тут важливо розрізняти:
- 1. “За кордоном” — вживається тоді, коли йдеться про місце (де?)
- 2. “За кордон” — використовується, коли мова йде про напрямок (куди?)
Чому пишеться окремо?
Написання “за кордоном” окремо зумовлене тим, що це сполука прийменника “за” і іменника “кордон” у місцевому відмінку. Це типова граматична конструкція, яка підкоряється загальному правилу: прийменники в українській мові завжди пишуться окремо від іменників.
Приклади:
“Він працює за кордоном уже п’ять років.”
“Чи ви бачили ціни за кордоном?”
Чи бувають винятки?
У випадку з виразом “за кордоном” винятків не існує. Цей вислів завжди пишеться окремо.
Однак не варто плутати його з іншими словами, утвореними шляхом складання частин. Наприклад:
Закордонний (прикметник) — пишеться разом, бо це слово означає “той, що належить іншій країні”. Наприклад: “закордонний паспорт”.
Закордон (іменник) — означає “іноземна країна”. Наприклад: “Мрію побувати у закордоні.”
Вживання у мовленні
“Закордоном” є постійним виразом у розмовній та офіційній мові. Його часто використовують у новинах, статтях, оголошеннях тощо.
Вираз “за кордоном” завжди пишеться окремо, адже це прийменник і іменник. Водночас слід пам’ятати про різницю між цим виразом та словами “закордонний” або “закордон”. Така уважність до деталей допоможе уникнути помилок і зробить ваше мовлення чи текст бездоганними.
Якщо ви сумніваєтеся в написанні, найкраще звіритися з правилами правопису чи перевірити контекст використання. Мова стає набагато легшою, коли її тонкощі зрозумілі!
