Українська мова багата на тонкощі, які викликають сумніви навіть у носіїв. Одним із частих питань є правильний правопис і вживання форми орудного відмінка іменника “маляр”. Як правильно: маляром чи малярем?
Відмінювання іменника “маляр”
Іменник “маляр” належить до чоловічого роду, другого відмінювання, і позначає людину, яка професійно займається малярськими роботами. У різних відмінках цей іменник змінюється так:
- Н.в. – маляр
- Р.в. – маляра
- Д.в. – маляру
- ЗН.в. – маляра
- ОР.в. – ?
- М.в. – (на) малярі
Саме форма орудного відмінка (ким? чим?) викликає суперечки: вживати маляром чи малярем?
Правило правопису: малярем
Згідно з сучасними нормами української літературної мови, в орудному відмінку іменники, що позначають осіб чоловічого роду на яр (шахтар, школяр, маляр), мають закінчення ем. Отже, правильною формою є малярем.
Приклад уживання:
- Він працює малярем у будівельній бригаді.
- Робота була виконана професійним малярем.
Чому не “маляром”?
Форма маляром часто з’являється у розмовній мові та під впливом російської (аналогічне слово в російській мові має закінчення “маляром”). Проте це є помилковим в українській мові. Норми чітко визначають, що у подібних випадках орудний відмінок формується через ем.
Подібні приклади:
Для кращого розуміння правила, розглянемо інші іменники на яр, які мають аналогічну форму в орудному відмінку:
- Школяр – школярем
- Шахтар – шахтарем
- Писар – писарем
Як бачимо, закінчення ем є характерним для цієї групи іменників.
Чому важливо дотримуватися правил?
Мова — це основа культури та ідентичності, а грамотність є її невіддільною частиною. Використання правильних форм не лише демонструє повагу до мови, а й робить ваше мовлення чітким та професійним.
У суперечці малярем чи маляром перемогу здобуває форма малярем. Вона відповідає нормам української літературної мови та відображає природний розвиток нашої граматики. Пам’ятаймо це правило й використовуймо мову правильно!
